У Слов’янському коледжі НАУ вшанували пам’ять Великого Кобзаря

Опубліковано admin2 Пт, 03/20/2015 - 07:23

І мене в сім’ї великій,

в сім’ї вольній, новій

не забудьте пом’янути

незлим, тихим словом…

Т.Г.Шевченко

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря – народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Пам’ять про нього живе і буде жити вічно в серцях українського народу.

Щорічно на початку березня в Відокремленому структурному підрозділі Національного авіаційного університету Слов’янському коледжі Національного авіаційного університету проходять традиційні дні вшанування пам’яті великого сина України – Т.Г. Шевченка.

В рамках Шевченківських днів 12 березня викладачі української мови та літератури Святченко Вікторія Володимирівна, Сайфуліна Олена Семенівна та Меркулова Ірина Валентинівна провели Літературне змагання «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…» (конкурс читців поезії Т.Г.Шевченка).

Конкурс був переповнений ліричною атмосферою: по-особливому звучала поезія Кобзаря, проникала в душі і серця молодого покоління. Кожен з учасників знайшов такі вірші поета, які найбільше захопили, схвилювали. Вражала емоційність, схвильованість, з якою декламувалась поезія. Кожен ніби поринув думками у ті часи, оспівані великим генієм українського народу. Відчувалось, що вірші Тараса не залишили байдужими усіх присутніх.

У репертуарі студентів прозвучали найвідоміші твори Великого Кобзаря: «Думи мої, думи…», «Тарасова ніч», «Минають дні, минають ночі», «Думка», «Мені однаково, чи буду…», «Гомоніла Україна», «Причинна», «Сон», «Тополя», «Наймичка» та ін., які не втратили своєї актуальності й сьогодні. Перед глядачами предстали яскраві образи українців з вишиванками та квітами, перед ними з’являвся замріяний романтик, любляча мати, кохані люди, борці за Батьківщину…

Як відомо, Шевченко дуже любив музику, а коли сам співав – слухачі плакали. Були згадані й відомі пісні Великого Кобзаря, свято супроводжувалося музичними композиціями – піснями «Думи мої, думи…», «Реве та стогне Дніпр широкий». Наприкінці свята в пам’ять про поета прозвучала його улюблена соната Бетховена.

«…Він був поетом, якого ми до того не мали, поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але нескорених…», – писав Олесь Гончар про Великого Кобзаря. Саме ці слова постійно лунали під час проведення Шевченківських днів у коледжі.

Привернула увагу всіх присутніх оформлена студентами тематична полиця «Тарас Шевченко житиме в віках», на якій були представлені роботи студентів, реферати «Т.Г.Шевченко і сучасність», цікаві стіннівки «Жива душа поезії Т.Г.Шевченка».

Поезія Т.Г.Шевченка розкриває красу українського слова! Серед студентів Слов’янського коледжу НАУ є такі, яких надихає живе слово Кобзаря. Так, студентами Гладиш Дариною та Крітарасом Володимиром до Шевченківських днів були створені поезії «До Кобзаря» та «Посвята Шевченкові».

До Кобзаря

О Кобзарю!

Рідний краю

всюди стежить

за тобою,

всюди ходить

за твоєю непокірною душею.

Згадувать тебе він може

у схвильовані ті ночі.

Грає сонцем він у небі,

що збентежить тільки тебе.

Вітерець тобі повіє

ніжним, скристим буревієм.

Лагідно тебе торкнеться,

сміхом вкриє все.

І знов минеться…

Будуть завжди пам’ятати

рідний гай, безмежні ниви,

Кобзаря стареньку мати

та ріднесенькії хати.

Гладиш Дарина, гр.1КД14

Посвята Шевченкові

Вже понад 200 років,

Два сторіччя,

Поет закохує серця,

Мільйони кроків у узбіччя

Ідуть без краю, без кінця.

Це той поет, який писав про нашу долю.

Це він хотів, щоб з гордістю жили,

Народжувались вольними, і вольними були...

Щоб на землю нашу не ступали вороги,

Щоб був завжди відкритий шлях,

Щоб не топтали український стяг.

Що зараз робиться у нас?

Як би він побачив,

Напевно, він би не пробачив

Отих людей ... Та плине час.

І, незважаючи на скруту,

На память ту, що в голові,

Згадали те, що важко чути,

Згадали те, що ми – живі...

Так, ми живі…

Ви теж це пам'ятайте,

Коли вбиваєте солдат.

Ми теж живі - ви це згадайте,

Коли дістали автомат.

Братами були з вами, один народ.

Хоч різними устами…

Та раптом тут…

Брат на брата йде... – ганьба вам!

Вмирають люди на ланах,

А хочеться, щоб навпаки…

Немає волі в кайданах –

ми з вами й досі кріпаки.

Як не назвіть –

Хохли,кацапи, москалі, бендери…

Та перш за все, ми люди з вами.

Що ж це коїться, скажіть!

Ви істину ховали тут роками.

Та де вона?Мені ви покажіть!

За що вмирає хлопець той у полі?

Дорога до могили травою заросла,

А істини нема.

На тій тополі висить вінок, що мати принесла.

Чи заслужила та дитина

Бачити, як люд вмира…

Вільна держава Україна

Недовго вольною була.

Її давно взяли в кайдани злиї люди,

що сидять там за столом.

Але в моєму серці жити Україна й Воля завжди буде!

За це, Шевченко, вклонюсь тобі чолом!

Крітарас Володимир, 1АТ13

Оцінювали конкурсантів за такими критеріями, як виразне читання, акторська гра та естетичність декламування шановне журі, у складі якого виступили начальник Слов’янського коледжу НАУ Завгородній Сергій Олександрович, заступник начальника коледжу з навчальної роботи Лисак Тетяна Костянтинівна, голова циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін Буряченко Світлана Дмитрівна, методист коледжу Черскова Олена Вікторівна.

Журі обрало серед учасників найкращих декламаторів:

І місце – Міхєй Олексій (гр.1АТ(о)14);

ІІ місце – Стешко Владислав (гр.1ВТ(о)14);

ІІІ місце – Яценко Олексій (гр.1ВТ(о)14).

У номінаціях:

«За артистизм» – Гаврик Галина (гр..1КД(о)14;

«За авторську поезію» – Гладиш Дарина (гр.1КД14);

«За яскравість образу» – Крейдер Владислава (гр.1КД14).

Були відзначені такі навчальні групи та студенти коледжу:

Конкурс рефератів:

І місце — Горошко Олександр (гр.1АТ(о)14);

ІІ місце — Харенко Владислав (гр.1М14);