Завгородній Сергій Олександрович

Начальник Слов’янського коледжу Національного авіаційного університету з 2003 та по теперішній час.

          Завгородній Сергій Олександрович народився 17 червня 1967 року у м. Краматорську Донецької області.

У 1974 році пішов навчатися до СШ №2 м.Краматорська, а у 1984 році успішно її закінчив.

В 1984 р, після здачі вступних іспитів, був зарахований студентом 1-го курсу Київського інституту інженерів цивільної авіації.

У травні 1985 році, після закінчення І курсу, проходив службу у лавах Радянської Армії. Службу проходив у званні рядового та сержанта. В 1987 р. був звільнений в запас, восени 1987 року продовжив завчання в інституті. В березні 1992 року успішно захистів диплом у названому ВНЗ, отримав кваліфікацію радіоінженера за спеціальністю «Технічна експлуатація радіоелектронного обладнання літаків».

У квітні 1992 року був прийнятий на роботу до Краматорського металургійного заводу, в центральну заводську лабораторію на посаду інженера з електроніки.

В 2000 році С.О.Завгородній прийшов до коледжу на посаду викладача з електроніки. З 2001 року обійняв посаду голови циклової комісії «Основи обчислювальної техніки», а вже з 2002 – і заступника начальника коледжу з виховної роботи та соціальних питань.

З вересня 2003 року очолює Слов’янського коледж Національного авіаційного університету.

У 2008 році захистив науковий ступінь кандидата технічних наук зі спеціальності «Системи і процеси керування».

В сферу його творчих пошуків входять питання пов’язані із використанням програмно-апаратних комплексів при підготовці фахівців технічних спеціальностей, розробка  та оптимізація регуляторів систем автоматичного керування із використанням, в тому числі, і нечітких множин.

С.О. Завгородній приділяє багато уваги молодим викладачам, слідкує і допомагає їм у професійному зростанні та творчому пошуку. Консультує викладачів, які навчаються в аспірантурі з питань роботи над дисертацією. Як керівник, приділяє увагу розвитку фізичних здібностей вихованців, є віце-президентом федерації дзюдо м. Слов’янська.

Працює над впровадженням у коледжі інноваційних технологій та дистанційного навчання, яке є на теперішній час дуже актуальним. Так, з 2009 року випускники економічного відділення коледжу продовжують навчання у Національному авіаційному університеті  за дистанційною формою за спеціальністю «Маркетинг» ІІІ рівня акредитації.

Одружений, має 2 синів і доньку та онуку.

Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Міністерства транспорту України, галузевими відзнаками  «Відмінник освіти України» та «А. Макаренко».

Разом із основною діяльністю займається і громадською роботою. Протягом 2005-2012 р.р. С. Завгородній  був помічником-консультантом народного депутата України, голови комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Луцького М. Г.

Поширив участь у науково-практичних конференціях, олімпіадах, конкурсах, грандах, як наших курсантів та студентів, так і студентів інших вишив.

Сьогодні дуже важко утримуватися у сфері освітніх послуг та бути в рядах перших, але впродовж десяти років тактичні та стратегічні дії Завгороднього Сергія Олександровича дозволяють це робити.

Сильнягін Олексій Іванович

Сильнягін Олексій Іванович

 

Перший начальник Слов ‘янського авіаційно-технічного училища (1964-1982 р.)

Народився 18 лютого 1921 р. в сім’ї робітника, в с. Барабінське Новосибірської області.

Пройшов наступний трудовий шлях:

1939-1940 рр. – технік з обліку вагонів станції Новосибірськ.

1940-1941 рр. – курсант 2-го Чкаловського військово-авіаційного училища.

1941-1949 рр. – служба в частинах ВПС; учасник Великої Вітчизняної війни.

1949-1951 рр. – інженер виробничо-технічного відділу, інженер-економіст СМУ-1 тресту Східмаслобуд, Новосибірськ.

1951-1954 рр. – секретар партійної організації авіаремонтної бази №401 Цивільного повітряного флоту.

1954-1955 рр. – заступник 180-го авіазагону Цивільного повітряного флоту м. Колпашево, Томської області.

1955-1956 рр. – слухач дворічної партійної школи при Політуправлінні Цивільного повітряного флоту м. Ленінграда.

1956-1959 рр. – слухач Вищого авіаційного училища ЦПФ м. Ленінграда.

1959-1964 рр. – начальник Троїцького авіаційно-технічного училища ЦПФ м. Троїцька Челябінської області.

1964-1982 рр. – начальник Слов’янського авіаційно-технічного училища цивільної авіації м. Слов’янськ Донецької області.

Сильнягін Олексій Іванович із самого початку пов’язав своє доросле життя з авіацією. А оскільки льотне училище закінчив в жовтні 1941 р., то ніяк не могла обійти його війна. Щоправда, «образливо» вона для нього розпочалася. Так прагнув на фронт битися з фашистами, а його направили на Далекий Схід – охороняти східні рубежі держави.

Літав штурманом ланки в авіарозвідці. На німецькому фронті побувати не вдалося, але вже тоді, коли справа йшла до кінця війни, і бойові літаки потрібно було переводити на схід для сутички з Японією, війна торкнулася і Олексія Івановича. В цій війні він брав найактивнішу участь. І хоч була вона для нас швидкоплинною, встиг Сильнягін О.І. одержати орден Червоної Зірки, а потім і орден Вітчизняної війни II ступеню.

В 1959 р. Олексій Іванович закінчив Вище авіаційне училище ГВФ. Курсантом першого випуску був направлений начальником Троїцкого авіаційно-технічного училища ЦПФ, а потім почалася і головна справа його життя, якій віддав він майже 18 років. Постановою уряду вирішено було організувати в м. Слов’янську нове авіаційно-технічне училище.

Сильнягін О.І. в 1964 р. приїхав до міста, де були розташовані відомі всій країні підприємства, — одна тільки місцева ГРЕС мала енергоблок потужністю, майже рівної потужності всіх електростанцій дореволюційної Росії. І не дивно, що саме тут вирішено було організувати авіаційний навчальний заклад. Постанова уряду вийшла в серпні 1964 р., а 1 вересня того ж року 210 курсантів авіаційно-технічного училища приступили до занять в нашвидку пристосованому приміщенні. Одразу ж розпочалося будівництво. Та яке! До середини 70-х рр. побудували два навчальні корпуси більш ніж на дві тисячі місць, із спортзалом і стрілецьким тиром, чотири гуртожитки майже на дві тисячі місць, їдальню на 1300 місць, клуб із залом для глядачів майже на 750 місць, учбовий аеропорт з відповідними будівлями, спорудами, наземною технікою. Міністерство виділило літаки і вертольоти. Відомою людиною в ЦПФ став Сильнягін О. І. Його нагородили орденом Жовтневої революції, численними медалями, почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, що на ті часи давало право на отримання персональної пенсії.

Училище за роки його керування підготувало 11 тисяч фахівців, причому 1000 з них – для країн Азії, Африки, Латинської Америки. Всього авіації віддав Олексій Іванович 48 років, з них 38 – цивільної. ‘—^’ Відносно служби в цивільній авіації на рік перевершив батька старший його син Костянтин Олексійович. Він закінчив Бугурусланське льотне училище ЦПФ, освоїв декілька типів літаків, одержав диплом того ж вищого учбового закладу, що і батько, був командиром 200-го льотного загону у Внуково. В 2002 році Костянтин Олексійович помер.

Другий син Олексія Івановича, Анатолій Олексійович Сильнягін, прийшов в цивільну авіацію більше 40 років тому і продовжує успішно працювати. Трудову діяльність він почав техніком з електроустаткування в аеропорту Домодєдово. Поступив до Київського інституту інженерів цивільної авіації і залишився там викладати. Сьогодні він старший викладач цього учбового закладу. Продовжує літати онука – Надія, донька   Костянтина Олексійовича,

яка сама є педагогом за освітою, але вже більше  10 років літає бортпровідником в приватній російській авіакомпанії.

Помер Сильнягін О. І. у 2010 році.

 

Сайти бібліотек

Сайти бібліотек Донеччини

    • Обласна універсальна наукова бібліотека імені Н.К.Крупської 
      http://www.library.donetsk.ua
    • Обласна бібліотека для дітей імені С.М.Кірова 
      http://www.childlibrary.donetsk.ua
    • Обласна бібліотека для юнацтва 
      http://www.library.dn.ua
    • Центральна бібліотека імені Тараса Шевченко м. Горлівка
      http://www.gorlovkalib.jimdo.com
    • Центральна бібліотека ЦБС міста Артемівська
      http://www.artbiblio.ucoz.org
    • Центральна бібліотека ЦБС міста Добропілля
      http://dobro-biblio.ucoz.ru
    • Центральна бібліотека імені М. Горького ЦБС міста Костянтинівка
      http://www.konstlib.net
    • Центральна міська бібліотека ім. А. М. Горького Макіївської ЦБС
      http://makcgb.org   
    • Центральна бібліотека імені Лесі Українки ЦБС міста Дружківка
      http://www.housebooks.org.ua
    • Pайонна біблiотека Костянтинівського району
      http://knigoslava.ucoz.ru
    • Центральна бібліотека імені М. Горького ЦБС міста Краматорська 
      http://www.lib-krm.org
    • Центральна бібліотека для дітей імені О. С. Пушкіна міста Краматорська 
      http://book-house.org
    • Центральна бібліотека імені В.Г.Короленка ЦБС для дорослих міста Маріуполя
      http://www.marlibrary.com.ua
    • Центральна бібліотека ЦБС міста Харцизька
      http://hc.dn.ukrtelecom.ua/~biblio
    • Центральна бібліотека ЦБС міста Ясинувата 
      http://yascbs.ho.ua/
    • Наукова бібліотека Донецького національного університету 
      http://library.donnu.edu.ua/
    • Науково-технічна бібліотека Донецького національного технічного університету
      http://unilib.donntu.edu.ua/

 

Правила користування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нові надходження

Незабаром буде поповнення бібліотечного фонду

Активування

pedpresa
Вересень 2017
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930